Ди́би, -бів, ж. мн. 1) Ходули. 2) Колодки, деревянныя бревна съ отверстіями внутри, куда вкладываются ноги арестантовъ. Забили їх у диби. Будем літо літувати в Станікові на риночку, в тяжких дибах, в зелізочку. Ум. Ди́бки, диби́ці, ди́бці. Ой дубові дибки, залізні кайдани! по степах ви, по комишах наших розганяли. Ой на нот диби, на руки дибиці, — оце тобі, вражий сину, славні молодиці.
Залю́патися, -паюся, -єшся, гл. Замочиться, забрызгаться сильно.
Картуз, -за, м. Картузъ, фуражка. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ум. картузик. Взялось за картузик та й прощається.
Крамський, -а́, -е́ = крамний. Крамська сорочка. Свита крамська.
Підбичувати, -чую, -єш, гл.
1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати.
2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Порозмазувати, -зую, -єш, гл. Размазать (во множествѣ).
Потертися, -труся, -тре́шся, гл.
1) Потереться. Вже не одна гірлянда на голові потерлася на сіно.
2) Помяться, побыть въ нерѣшительности. Старости потерлись, пом'ялись, а з хати не йдуть, мов ще чого ждуть.
Уговорити, -рю́, -риш. Cм. уговоряти.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко.
