Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуховатий

Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХОВАТИЙ"
Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Бріч, броча, м. Раст. Genista tinctoria. Вх. Пч. І. 10.
Ґу́ля, -лі, ж. Наростъ, шишка. Набігла ґуля за вухом. Закр. Ум. Ґу́лька. Харьк.
Доспіва́ти I Cм. доспівувати.
Жадли́вість, -вости, ж. = жадання.
Наві́яти Cм. навівати.
Надполови́нювати, -нюю, -єш, сов. в. аадполови́нити, -ню, -ниш, гл. Уменьшать, уменьшить на половину.
Пришпилити Cм. пришпилювати.
Росколювати, -люю, -єш, сов. в. росколо́ти, -лю, -леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Чухрай, -рая, м. Кличка борзыхъ собакъ. Чухрай угонку дав. Котл. Ен. IV. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУХОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.