Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуховатий

Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХОВАТИЙ"
Гача, -ча́ти, с. = лоша. Вх. Лем. 402. Ум. гачатко.
Гу́сонька, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Ембле́ма, -ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.
Перезнати, -на́ю, -єш, гл. Провѣдать, прослышать.
Підлепчастий, -а, -е. Узкій, тѣсно обхватывающій. Підлепчасті штани. Пирят. у.
Поперемішуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Перемѣшаться, смѣшаться (о многихъ).
Спрага, -ги, ж. Жажда. Федьк. ІІІ. 117. Буде голод і спрага. Гн. II. 79. Від спраги мліли. Млак. 99.
Стодола, -ли, стодоля, -лі, ж. = клуня. Чуб. V. 333. III. 230. А вже ж твоя пшениченька в стодолі. Н. п.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шквирдявий, -а́, -е́ Бурный. Шквирдява погода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУХОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.