Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуховатий

Зуховатий, -а, -е. Молодецкій, хватскій. Над річкою стоїть хата, там дівчина зуховата. Мл. л. сб. 324. Гуляй, доню, ізводь хлопців, но вибірай все молодців; чи убогий чи багатий, аби був зуховатий. Чуб. V. 685.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХОВАТИЙ"
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка. Вх. Зн. 11.
Заволіка́ння, -ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування.
Зубела, -ли, ж. Узда. Угор.
Клін, кло́ну, м. = кльон. Желех.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Потуха, -хи, ж. 1) Пріободреніе? Де в хаті свекруха, там сину потуха, а невістка ходить, як прибита муха. Грин. ІІІ. 300. 2) випити на потуху. Выпить въ заключеніе. На потуху випийте четвертуху. Ном. № 11543. Далі глитнув з пляшки на потуху горілки. Стор. МПр.
Привластити Cм. привлащати.
Примовля, -ля, с. = примівка. Пиймо горілку, маймо примівку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля! Чуб. V. 1100.
Проробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пророби́ти, -блю́, -биш, гл. Нести, понести убытокъ при работѣ. Іде на степи, думка — заробе, аж і своє проробля. Лебед. у.
Скаменілий, -а, -е. = скамянілий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУХОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.