Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зюзник

Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЮЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЮЗНИК"
Гамарство, -ва, с. Плавильное искусство, металлургія.
Забу́бнити, -бню, -ниш, гл. Ударить въ литавры. Ой заграно мені і забубнено, бояри побужено. Н. п.
Зеленува́тий, -а, -е. = зеленкуватий. Зеленувате жито. Черк. у.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.
Пиленя, -ня́ти, с. = пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Погонач, -ча, м. Часть ручной мельницы. Cм. жорна. Шух. І. 146.
Подоростати, -та́ємо, -єте, гл. Дорасти (о многихъ).
Пророчиця, -ці, ж. Пророчица. Була Анна пророчиця. Єв. Л. II. 36.
Уп'ясти, -ся. Cм. упинати, -ся.
Урікатися, -кається, сов. в. уректися, -че́ться, гл. безл. Слышаться, послышаться. Ви ж казали, що дали йому чотирі рублі. — Та ні то вам так моє слово уреклось: я казав — чотирі без четвертака дав. Новом. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЮЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.