Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зюзник

Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЮЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЮЗНИК"
Димник, -ка, м. = Димарь.
Зако́ханий, -а, -е. 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. Г. Барв. 147. 2) Выхоленный, взлелѣянный. Закоханий чоловік. Черк. у.
Запомина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. запо́мнити, -ню, -ниш, гл. Забывать, забыть. Тепер иншого буду кохати, о тобі завше запоминати. Чуб. V. 386. Хоч лучиться печаль на єдну годину, запомнить і милу родину. Ном. № 2232.
Зчисток, -тка, м. Послѣдъ у родившей коровы. Як корова отелиться, озьми зчисток, закопай. Мнж. 156.
Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ. Радом. у.
Порострощувати, -щую, -єш, гл. Разбить въ дребезги (во множествѣ).
Сіяч, -ча, м. Сѣятель. Ось вийшов сіяч сіяти. Єв. Мр. IV. 3.
Темперувати, -ру́ю, -єш, гл. Очинивать перья, карандаши и пр. Волын. г.
Центовий, -а, -е. Стоющій центъ. Галиц.
Чужісінький, -а, -е. Совершенно чужой. Поводилася.... як з чужим-чужісіньким чоловіком. МВ. ІІ. 172. Серед своєї сем'ї він сидів мов чужісінький, чоловік. Левиц. І. 279.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЮЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.