Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуміти

Зуміти, -мію, -єш, гл. Съ ума сойти. Чи ти зуміла, чи дурману наїлася? Кіев. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМІТИ"
Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Бридно нар. Противно, гадко. Бридно тверезому межи п'яними сидіти. Камен. у.
Випрясти Cм. випрядати.
Красюк, -ка, м. Красавецъ. Желех.
Освячувати, -чую, -єш, сов. в. освяти́ти, -чу́, -тиш, гл. Освящать, освятить. Що більше: дар, чи жертівня, що освячує дар? Єв. Мт. XXIII. 19. Освяти їх правдою твоєю. Єв. І. ХП. 17. А тим часом гайдамаки ножі освятили. Шевч.
Скорботний, -а, -е. Скорбный.
Ухвалювати, -люю, -єш, сов. в. ухвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Восхвалять, восхвалить. Бог с'єтого не ухвалив. Шух. І. 215. 2) Находить, найти хорошимъ. Мені доброго молодецького коня купила, которого моя душа влюбила та ухвалила. КС. 1882. XII. 513.
Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Вх. Лем. 482. Cм. чистина 2.
Штурхати, -ха́ю, -єш, гл. Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова. Рудч. Ск. І. 125. Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть. Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.