Беркицьнути, -ну, -неш, гл. Кувыркнуть, повалить, оросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Так і беркицьнув його на землю.
Веретено, -на, с. 1) Веретено для пряденія. Позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти. На сорочку не напряла, веретін не було. Названія частей веретена въ : острый конецъ — шпинь, утолщенная средняя часть — пузце, зарубка послѣ нея — шийка, конецъ — п'ятка. Гуцульскія названія: острый конецъ — спінь, утолщенная средняя часть — черево, зарубка послѣ нея — затинка, деревянный дискъ, надѣваемый на конецъ — кочальце, конецъ — гуска. 2) Веретено, стержень какъ часть различныхъ снарядовъ и машинъ, напр. снаряда для пряденія шерсти (назв. тупого конца: гузка и различныхъ ткацкихъ снарядовъ: ремісника , снувалки , човника , шпулера , прядки; также какъ часть слѣдующихъ машинъ: жорен , млина ручного , — водяного и вітряка , круга гончарського и пр. Ум. верете(і)нце, веретенечко.
За́годі нар. Заранѣе, заблаговременно. Гляди ж, приходь загоді.
Зва́лювати, -люю, -єш, сов. в. звали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сваливать, свалить. Хапає кожного за ноги і звалює. Звалять дуба в кручу. 2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно на валютах.
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia.
Молдава́нський, -а, -е. Молдаванскій, принадлежащій молдаванину.
Наро́дник, -ка, м. Ученикъ народнаго (уѣзднаго) училища во вторую четверть
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна.
Поглядання, -ня, с. Посматриваніе. Не поглядай на неї: нічого з твого поглядання не буде, бо вона не про тебе думає.
Хвицливий, -а, -е. = брикливий.
