Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зупин

Зупин, -ну, м. Удержъ. Гуля собі, — нема йому на світі зупину. О. 1862. VIII. 54. Зупину не було її ході крівавій. К. Псал. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУПИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУПИН"
Бервенчастий, -а, -е. Срубленный изъ бревенъ, бревенчатый.
Ґабелко́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ телячьей кожи.
Доплести́ Cм. доплітати.
Макови́ще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ посѣянъ макъ.
Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Перепела, -ли, ж. Перепелка. Зажурилась да й перепела: «Де б я собі гніздочко звила?» Гол. IV. 536.  
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Пропасти Cм. пропадати.
Цибатень, -тня, м. = цибань.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУПИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.