Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зумитися

Зумитися Cм. зумлятися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМИТИСЯ"
Вичваритися, -рюся, -ришся, гл. Выздоровѣть, поправиться. Мнж. 178.
Заприсяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заприсягти, -гну́, -не́ш, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою. Чуб. V. 386.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Кивер, -ра, м. Киверъ. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Н. п. Там козак виїзжає на конику вороному..., а в жупані голубому, а в кивері золотому. Чуб. V. 8.  
Мандрі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ мандрівка.
Наспорожняти, -ня́ю, -єш, гл. Поопоражнивать.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою. Вас. 181.
Харциз, -за, м. Разбойникъ, грабитель. Ме звір я — людську кров пролити і не харциз, людей щоб бити. Котл. Ен. IV. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУМИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.