Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілятися

Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились. Рудч. Ск. І. 128. 2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги. Єв. Мр. V. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИСЯ"
Відсохти Cм. відсихати.
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Капустиця, -ці, ж. Ум. отъ капуста.
Малоземе́льний, -а, -е. Малоземельный.
Мо́жна нар. Можно, возможно. Де можна лантух, там торби не треба. Ном. № 1370. Є сало, та не можна достати: високо висить. Ном. № 4729.
Неїзджалий, -а, -е. Необъѣзженный. невыѣзженный. Дали йому коня неїзджалого. Чуб.
Підпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. підпря́сти, -пряду, -де́ш, гл. Прясть, припрясть. Кажуть мені кужіль прости, кажуть підпрода́ти. Грин. III. 416.
Порозруйновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разрушиться (во множествѣ). Будівлі без догляду порозруйновувалися.
Старосвітній, -я, -є., старосвітський, -а, -е. Старинный, древній. Добрячі люде, старосвітні, прості. МВ. І. 16. Ця пісня старосвітська. по старосвітськи. По старинному. Поки будемо по старосвітськії жити, поти у нас і добро буде.
Усилятися I, -ляюся, -єшся, сов. в. усилитися, -люся, -лишся, гл. Вдѣваться въ иглу (о ниткѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.