Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зцілятися

Зцілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зціли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Соединяться въ одно цѣлое; срастаться, срастись. Взяв ту воду, помазав нею шматки царенка, — вони й зцілились. Рудч. Ск. І. 128. 2) Исцѣляться, исцѣлиться. Почула вона в тілі, що зцілилась від недуги. Єв. Мр. V. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЦІЛЯТИСЯ"
Гру́дка, -ки, ж. Кусокъ (какой либо плотной массы), комокъ. Вас. 178. Шух. І. 260, 261. Грудка землі. Ном. № 297. Масла грудка. Ном. № 6372. Грудка кашки. Чуб. III. 477. Ум. Гру́дочка. По грудочці сахарю дала. Грин. І. 89. Грудочка соли.
Задари́ти Cм. задарювати.
Кватирувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом. Св. Л. 216. 2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Гол. І. 147. Москаль, що кватирував у нас. Г. Барв. 425.
Кошарчина, -ни, ж. Небольшая кошара. Полт. г.
Нако́тистий, -а, -е. Укатанный. Накотиста дорога. Канев. у.
Ощада, -ди, ж. 1) Бережливость. 2) Пощада. К. ПС. 61.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею. Угор.
Придавити Cм. придавлювати.
Прихлюпувати, -пую, -єш, сов. в. прихлюпати, -паю, -єш, гл. Заливать, залить водой. Вона прихлюпує тепер огонь водою.
Спереду нар. Спереди, впереди.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЦІЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.