Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий.
Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. З огнем не жартуй, бо то жижа. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Ум. жижка.
За́машно нар. Далеко. Замашно йти.
Нороцовий, норцови́й, -а, -е. Испорченное вм. марцовий, мартовскій.
Позапарювати, -рюю, -єш, гл. Запарить (во множествѣ).
Приказка, -ки, ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. 2) У Гребенки: басня.
Риговина, -ни, ж. Блевотина.
Світлий, -а, -е. 1) Свѣтлый, ясный. Да нема цвіту світленького над маківку.
2) світле око. Cм. око.
3) — тиждень. Недѣля Христова Воскресенія. Ум. світленький, світлесенький.
Чиндокора, -ри, ж. см. цінгакора. А на йому шуба люба, а на шубі чиндокора, на чиндокорі поясочок.
