Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Видушувати, -шую, -єш, сов. в. видушити, -шу, -шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. 2) Душить, передушить всѣхъ.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Мо́жна нар. Можно, возможно. Де можна лантух, там торби не треба. Є сало, та не можна достати: високо висить.
Недоносок, -ска, м. Рожденный ранѣе 9 мѣсяцевъ, недоносокъ.
Підганятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підігнатися, підженуся, -нешся, гл.
1) Подгоняться, подогнаться, понукаться.
2) — вгору. Подростать, подрости. Там цвіли квітки, підганялася вгору трава, готова під косу.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Пху! меж. Тьфу!
Спаль, -лі, ж. Мѣсто, гдѣ выжженъ лѣсъ.
Утолочити Cм. утолочувати.
