Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зябля

Зябля, -лі, ж. = зяб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБЛЯ"
Відхарамаркати, -каю, -єш, гл. Быстро и невнятно прочесть. Піп щось відхарамаркав, та ніхто не розібрав.
Грізд, гро́зду, м. Пробка. Шух. I. 101.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ. О. 1861. XI. Кух. 16.
Кухлик, -ка и кухличок, -чка, м. Ум. отъ кухоль.
На́сильці, нар. Насильно.
Плачний, -а, -е. Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла. Грин. III. 151.
Спокійнісінький, -а, -е. Совершенно спокойный.
Фрембія, -бії, ж. Завязка, шнурокъ у фартука. Вх. Зн. 75.
Шкраб, -ба, м. 1) Родъ кушанья: мука, перебитая съ яйцами и запеченная въ рынкѣ. Гайс. у. 2) = шкарбан 1. Гол. Од. 57. Однімав шкраби на всю свою родину. Гн. II. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.