Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зябля

Зябля, -лі, ж. = зяб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБЛЯ"
Бородань, -ня, м. Бородачъ. Міусск. окр.
Вабливий, -а, -е. = вабний 2 Желех.
Відсердитися, -джуся, -дишся, гл. Перестать сердиться. Поки прут найшов, та й відсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581.
Мела́й, -лаю, м. 1) = малай. 2) Кукуруза. Угор.
Наздава́ти, -даю́, -є́ш, гл. Надавать, надарить.
Поналузувати, -зую, -єш, гл. Налущить, нащелкать (сѣмячковъ, — во множествѣ). Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто небудь та позамітайте. Пирятин. у.
Походистий, -а, -е. Отлогій, съ легкими склонами. Походиста гора. Вх. Лем. 455.
Смиґа, -ґи, ж. = шмиґа 3. Вх. Пч. II. 16.
Тяжкість, -кости, ж. 1) Тяжесть. Желех. 2) Трудность. Желех.
Хорунговий, -а, -е. Относящійся къ знамени.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.