Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зябля

Зябля, -лі, ж. = зяб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБЛЯ"
Відсіч, -чі, ж. Отраженіе нападенія, отпоръ. Давали таки добру одсіч харцизякам. К. ЧР. 358.
Гамерицький, -а, -е. Американскій. Вх. Лем. 402.
Ганяння, -ня, с. Бѣготня. Одно ганяння з ранку й до ночі.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Касп'Яга, -ги, ж. Четырехугольный деревянный сосудъ, употребляемый для соленія рыбы. Черном.
Кошіння, -ня, с. Кошеніе, косьба. Шух. І. 169, 189.
Обценьки, -ків, м. мн. Родъ клещей, щипцы (для вытаскиванія гвоздей и т. п. но не для держанія кующагося металла). Вас. 161.
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти. КС. 1882. IX. 568.
П'яла. Cм. п'їла.
Церемонія, -нії, ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.