Бурка, -ки, ж. 1) Бурка. То ти, бурко, козака заморозила? — Я до його й не доторкалася. 2) Родъ башлыка у опанчі. 3) = картопля. 4) = буря. Ум. бурочка.
Засти́глий, -а, -е. Застывшій. Застигле холодне повітря.
Неподобний, -а, -е. 1) Несходный, непохожій.
2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне!
3) неподобними словами лається. Бранится скверными словами.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. 2) — на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Хто виноват, а на мені окотилось.
Пистоля, -ля́ти, с. Пистолетъ.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. — оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. Вона їх очима так і пожерла обох.
Позагонити, -ню, -ниш, гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи.
Померзти, -зну, -неш, гл. Померзнуть, смерзнуть. Ноги померзли.
Хакати, -каю, -єш, гл. Тяжело дышать, — запыхавшись отъ жары и пр. Душно Рябкові — бач, як хакає, язик висолопивши. День був гарячий, сказано, в серпні; сонце пекло, наче думало ввесь світ запалити; ворони по скалах хакали, роти пороззявлявши. Чого ти так хакаєш? — Захапався б і ти, як би стирив на гору такого мішка.
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову.
