Дере́зка, -ки, ж. Ум. отъ дереза.
Кле пред. Возлѣ. Жив колись кле Чепелихи відьми.
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало.
Мандебу́рка, -ки, ж. Порода картофеля, распространившаяся преимущественно изъ г. Магдебурга.
Мі́шанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили.
Обсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. обсо́хти, -хну, -неш, гл. Обсыхать, обсохнуть. Заплакані очі трохи обсохли.
Пекти, -чу, -че́ш, гл.
1) Печь, жечь. Цвісти над ним буду, щоб не пекло чуже сонце.
2) Печь. Сама пекла палянички. — раки. Cм. рак.
3) Жарить.
Підгортати, -та́ю, -єш, сов. в. підгорну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подворачивать, подвернуть, подгинать. Сядь, Грицю, коло мене, ще й ніжечки підгорни.
2) Подгребать, подгресть. Підгорни ще жару до горщика. Окучивать, окучить растеніе. Підгортають городовину сапою. Въ кобз. думѣ о бѣгущемъ, который какъ бы подгребаетъ себѣ подъ ноги землю: Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає.
3) — під кого. Подчинять, подчинить чьей власти, покорить. Під себе ми своїх сусід не підгортали. Спліндрувати ввесь Крим та й підгорнути під короля.
Роздабарювати, -рюю, -єш, гл. Разглагольствовать. Що ви тут так довго роздабарюєте?
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти.
