Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зятько

Зятько, -ка, м. ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись. Грин. III. 498.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯТЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯТЬКО"
Автобиоґра́фия, -фиї, ж. Автобіографія. Не пишу я своєї автобиоґрафиї, а ні своїх мемуарів. К. Х. ІІ. 41.
Виснитися Cм. висинатися.
Глузюватий, -а, -е. О глинѣ: «неоднородная, комковатая.... съ мелкими желвачками или журавчиками, дутиками». Вас. 178.
Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Мет. 106. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. Ном. № 8048. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. ЗОЮР. І. 135. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав. Г. Барв. 232.
Капелянець, -нця, м. Музыкантъ. Поки стали капелянці різать походної, і весілля до Покрови ринулось святої. Мкр. Н. 25.
Недовольність, -ности, ж. Неудовольствіе. Гака між ними недовольність пішла.
Стордзом нар. Острымъ концемъ вверхъ. Угор.
Трояк II, -ка, м. = трійка. Вх. Пч. II. 26.
Тулубастий, -а, -е. О тулупѣ, свиткѣ: мѣшковидный, безъ таліи. Чуб. VII. 420, 421, 431.
Усвітити, -чу, -тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯТЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.