Коновід, -во́да, м.
1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане... добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ.
2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів... що обдурюють народ, так і не розминешся.
Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. 3) Дворецкій.
Наче нар. Будто, какъ будто, точно, словно. Як я почула, наче мене холодом обняло. Наче б пахнуть первої жони сльози.
Неоцінитний, -а, -е. Безцѣнный. Не корова нооцінитна, відро молока дає.
Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив.
Покусати, -са́ю, -єш, гл. Покусать. Собаки злі, покусають.
Рубанець, -нця, м.
1) Полѣно, отрубокъ. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає.
2) = праник.
Стайка, -ки, ж.
1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Не моя жень, це стайка на моїй постаті.
2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. То-же, что и застайка.
Трястися, -суся, -сешся, гл. Трястись. «Де цимбали? Грай, псявіро!» Аж корчма трясеться.
