Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Земляни́н, -на, м. Постоянный житель въ сельскомъ обществѣ. Славне село Любчики, веселе... Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські.
Їдцем нар. = їдом. Їдцем їсти.
Напівпереки́ нар. Поперегъ.
Повизбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать все.
Попантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Посторожить.
Попруга, -ги, ж. 1) Подпруга. Та купимо сідельце з попругою. Та підтягай, джуро, та підтягай, малий, тугенько попруги. 2) Поясъ кожаний, — Cм. ремінник. 3) Часть толчеи. Cм. ступа ножіна. 4) Часть рыболовнаго сака. Cм. сак. 5) Полоса, — напр. поперечная полоса на боку перістого вола. Між небом і водою став чорною попругою ліс. Сонце... довгою й широкою попругою лягло через усю хату. Ум. попружка, попруженька, попружечка. Ой підтягай, та малий хлопку, попруженьки стуга. Попрямуйтеся ви, вильні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Їм коні припочили. Люде ідут, припочивают.
Сіпом нар. Дергая. Коні везуть сіпом.
Хрупотіти, -почу, -тиш, гл. = хрупостіти. Чую, щось хрупотить по снігу, — підмерзло за ніч. Хрупотіло щось на улиці по снігу, — то він і йшов.