Витрухати 1, -хаю, -єш, сов. в. витрухнути, -ну, -неш, гл. Выгнивать, выгнить.
Забу́тни́й, -а́, -е́. и забу́тній, -я, -є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. 2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що?
Мо́рскати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. А тут лях за чуб хватає і скляницею межи очі морскає.
Мурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурмотати. Слухаю я — і борсук у норі мурчить.
Перестановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перестановити, -влю́, -виш, гл. = переставляти, переставити.
Повишкрьобувати и повишкрябувати, -бую, -єш, гл. Выскресть (во множествѣ). Такі голодні поприходили, як сіли вечеряти, так і горщечки повишкрьобували.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили.
Прикадок, -дка и -дку, м. Небольшая кадка.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Трухлявий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о Раст.). Трухлявий пень.
