Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. 2) Минорный (въ музыкѣ). Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький.
Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Зозволити Cм. зозволяти.
Картатий, -а, -е. Клѣтчатый. Картату плахту червоною окравкою підперезала. А де твої, дочко, картатиї плахти?
Лавонька, -ки, ж. Ум. отъ лава.
Подина, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить.
Ростопасть, -ти, ж. Раст. а) = ростопаш = земизеленя. б) Pyrethrum partenium.
Сливчити, -вчу, -чиш, гл. = сливити. Починають сливити сливки (сливчити) = писати писанки, чи малювати.
Сплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Я ввесь Дунай ісплавав, да такого не видав.
Стійчик, -ка, м.
1) Караульный, часовой. Тогді стійчики, що замку стерегли, і застукали їх оттут у лозах.
2) Дежурный десятскій при волостномъ правленіи.
