Вакиристий, -а, -е. Овца или баранъ бѣлый, но съ черными обводами вокругъ глазъ.
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Вічі Cм. воко.
Напідслу́хи нар. Для подслушиванія, шпіонить. Двох турчинів на підслухи посилає.
Повітра, -ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. А щоб на неї повітра прийшла. А щоб тебе лиха повітра забрала.
Понатоплюватися, -люємося, -єтеся, гл.
1) Натопиться (во множ.). Понатоплювалися хати.
2) Натопиться (во множ. — о жирѣ, салѣ). Гляньте, скільки смальцю з гусей понатоплювалося.
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. З посміху люде бувають.
2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила.
Рознімати, -ма́ю, -єш, сов. в. розняти, -німу, -меш, гл.
1) Разнимать, разнять, раскрывать, раскрыть. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти. Зуби ножем рознімали, щоб води влити, так сціпила (зомлівши).
2) Разнимать, разнять, развести. Як же вчепились вони — така буча збилася, що ледві розняли їх.
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл.
1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе.
2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте.
Цваркати, -каю, -єш, гл.
1) Чирикать.
2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски.
