Городо́к, -дка́, м. 1) Ум. отъ го́род. Городок наш — так собі городок, нічого. 2) Ум. отъ горо́д. По-проз мій городок стежечкою до иншої йдеш. 3) Родъ игры. Обозначенное мѣсто для хороводной игры «криви́й тане́ць». 4) Древнее земляное укрѣпленіе. 5) Городка́ми пришива́ти. Пришивать зубчиками (обшлага къ рукавамъ, воротникъ къ рубахѣ).
Корне нар. Покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне-покорне, клінно-поклінно. бардзо покорне! (Одно изъ свадебныхъ приглашеній).
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Сукняний, -а, -е. Суконный. Сіряк сукняний. Парубок у синьому сукняному каптані.
Супісок, -ску, м. Супесокъ.
Тарахкавка, тарахкалка, -ки, ж. Родъ Трещетки, колотила.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл.
1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс.
2) Втаскивать, втащить.
Хванд, -ду, м. = ус 3.
Царя, -ряти, с. = цареня.