Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'ясирити

З'ясирити, -рю, -риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЯСИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЯСИРИТИ"
Витаскати Cм. витаскувати.
Загамува́ти, -му́ю, -єш, гл. Успокоить, укротить, обуздать, усмирить, придержать.
Захвоста́ти 2, -та́ю, -єш, гл. Защелкать, захлопать кнутомъ въ воздухѣ. Липов. у.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья. Чуб. VII. 117.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Федьк. Їм коні припочили. АД. І. 135. Люде ідут, припочивают. Шух. І. 221.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник. Сим. 149.
Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЯСИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.