Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'ясирити

З'ясирити, -рю, -риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЯСИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЯСИРИТИ"
Гості́вство, -ва, с. = Гостювання. Рк. Левиц.
Гота́рити, -рю, -риш, гл. Граничить, прилегать къ.... Желех.
Зате́мне́ння, -ня, с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії. К. Кр. 23.
Зато́млюватий, -а, -е. О гребешкѣ: съ толстыми зубцами, не проходящими въ волоса. Затомлюватий гребінець. Конст. у.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ. Гол. III. 4.
Конечно нар. = конечне.
Надира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. наде́рти, -деру́, -реш, гл. Надирать, надрать.
Прозріння, -ня, с. Зрѣніе. Вх. Лем. 457.
Просторонище, -ща, с. = просторонь. Більше просторонище пускай.
Шіпатися, -паюся, -єшся, гл. = чухатися. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЯСИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.