Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

з'ясирити

З'ясирити, -рю, -риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЯСИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "З'ЯСИРИТИ"
Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Власноручний, -а, -е. Собственноручный. Багато гетьманських власноручних листів. О. 1862. VII. 63.
Вулонька, -ки, ж. Ум. отъ вулиця.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Нерозважно нар. 1) Безутѣшно. Нерозважно плакала. Мир. ХРВ. 317. 2) Неразсудительно, легкомысленно.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Потринити, -ню, -ниш, гл. Съѣсть все, до остатка. Так потринили, так поїли, шо лише кістки лишили. Драг. 275.
Просуха, -хи, ж. Въ выраж. на просусі. Когда просохнетъ (дорога). На просусі приїду, перед великоднем. Харьк. г.  
Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто. Костантиногр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова З'ЯСИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.