Виплітати, -таю, -єш, сов. в. виплести, -плету, -теш, гл.
1) Выплетать, выплесть, сплетать, сплесть; связывать, вязать, связать. Виплів рукавиці.
2) Выдумывать, выдумать, сочинять, врать, соврать.
Же́бри, -рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти.
Первовік, -ка и -ку, м. Начало вѣковъ. Гой, чи так тепер, як було здавна, як було здавна, й а з первовіка. Так було з первовіку.
Покрівський, -а, -е. = покрівний. Мороз хоч і покрівський, а бере за плечі
Польовий, -а́, -е́ 1) Полевой. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками. Кукіль, то польового дідька робота. 2) — вого. Надсмотрщикъ за полевыми работами. Люде громадять панське сіно на паньщині... а польовий так б'є людей палюгою. 3) Раст.: а) — ві васильки. Salvia pendula Vahl. б) — ві віники. Artemisia inodora. в) — ва рожа. Lavatera thuringiaca L. г) — ва сосонка. Equisetum arvense L.
Пристановитися, -влю́ся, -вишся, гл. — до чого.
1) Избрать занятіе. Пристановився до гандлю.
2) Найти убѣжище.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое.
Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта.
Трепота, -ти, ж. = трепета.
Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2.
