Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зятенько

Зятенько, -ка и зя́течок, -чка, м. Ум. отъ зять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯТЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯТЕНЬКО"
Бородавочка, -ки, ж. Ум. отъ бородавка.
Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть. Рудч. Чп. 85.
Кущитися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.
Нахмуритися, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Приходень, -дня, приходець, -дця, м. = прихідько.
Слабнути, -ну, -неш 1) Слабѣть. Його ноги слабли, очі темніли. Левин. І. 385. 2) Разбаливаться, разнемогаться. Чим раз гірше почала тота жінка (хвора) слабнути.... Пішов тогди той ангел і виймив душу з тої сироти жінки. Гн. II. 159.
Торгун, -ну, м. Раст. Ptarmica cartilaginea DC. Анн. 277.
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯТЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.