Безпуття, -тя, с. Бездорожье, безпутица.
Гайвір, -ру, м. = гав'яр.
Обідранка, -ки, ж. Оборванная женщина.
Омервитися, -жуся, -зишся, гл. Сдѣлаться мерзкимъ.
Переходити, -джу, -диш, сов. в. перейти, -йду́, -деш, гл. 1) Переходить, перейти. Нездужаю, рідний брате, не перейду хати. 2) Проходить, пройти. Поуставлялися всі громадами побіч дороги і чекали, доки не буде попри них переходити. Ішов-перейшов місяць по небі. Перейшло місяців два. 3) Проходить, пройти, оканчиваться, окончиться. Уже тоді перейшов пужарь. 4) Превосходить, превзойти. Він був скупий, а вона і його перейшла. 5) Носиться, проноситься дольше чего. Наші лати переходять панські итти. 5) О тѣстѣ: взойдя, перестоять лишнее. І піч погасла, і діжа перейшла. 6) — на кого, на що. Сдѣлаться чѣмъ. Він перейшов на купця. Перейшов на злидні. 7) Перейти танець. Протанцовать. Він танець чи два перейде.
Пристань, -ні, ж. Пристань. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли.
Смітний, -а, -е. Сорный, мусорный.
Уздила, -ди́л, мн. = удила.
Хрокання, -ня, с.
1) Хрюканіе свиней.
2) Звукъ отъ удара по водѣ хро́калом, бовтом.
Час, -су, м. 1) Время, пора. З того часу ставок чистий заріс осокою. В часі погоди бійся великої води. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Нема в його часу ані година. вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. По часі зроблю, а тепер нема коли. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Час їхати. Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Приходь лиш, брате, на часок! А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись!
