Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зурочити

Зурочити, -чу, -чиш, гл. Сглазить. Дівчатам годиться иноді вмиваться з помийниці, щоб хто не зурочив. Грин. II. 31. Лихе око зурочило наше щастя. О. 1862. VIII. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУРОЧИТИ"
Біржаник, -ка, м. Биржевой извощикъ. Багацько народу зібралось; біржаники стоять і музика грає так що ну! Кв.
Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві. Подольск. г.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла. Вх. Лем. 434.
Надлама́ти Cм. надламувати.
Пасклин, -на, м. Клинъ, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу. Шух. І. 169.
Поличчя, -чя, с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 186І. X. 8).
Полільниця, -ці, ж. Полольщица. Харьк. у.
Строка, -ки, ж. Рядъ? Встрѣчено въ выраженіяхъ: а) у строці. Комора на причілку, хати у строці. Ном. № 7754. б) к строці. Къ мѣсту. Постав чавун к строці, — чого він на дорозі стоїть. Конст. у. Є у нас і грунт, і хата, тільки не к строці стоїть: далеко од панського двору, аж на край хутора. Як би було ближче, то мій би чоловік (прикащик у пана) частіше таки ходив додому. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Фльокотати, -кочу, -чеш, гл. Болтать. Угор.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.