Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зчаста

Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧАСТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧАСТА"
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Заскорби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опечалить. Увійде в хату з молитвою — не звеселить, а заскорбить. Г. Барв. 149.
Змалювання, -ня, с. Изображеніе (красками или словомъ). Не хутко спроможеться яка б ні була початкова громада на змалювання себе писаним словом. К. ХП. 124.
Ігранка, -ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Лоша́тко, лоша́точко, -ка, с. Ум. отъ лоша.
Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. АД. І. 209. МВ. І. 138. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Стор. МПр. 114. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. Мет. 59. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Ном. № 5988. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. Грин. II. 12. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. Грин. І. 180. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Мет. 209. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. Св. Л. 201. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. Лебед. у. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Чуб. V. 403. Ой став коник приставати. Мет. 74. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Грин. III. 614. Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. Св. Л. 53. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Мет. 6. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. Мет. 67. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає. Гн. II. 28.
Розремиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. О волахъ: приняться долго жевать жвачку. Переносно о людяхъ: долго ѣсть. А ну, годі вже вам ремиґати! Ет розремиґалися у снідання як за обідом! Волч. у. (Лобод.).
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво. Черн. у.
Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109. Aconitum variegaturn. Лв. 96. б)польова. Geranium sanguineum. Анн. 156. в)лісна. Lysimachia vulgaris. Лв. 100. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Гол. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЧАСТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.