Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зузуля

Зузуля, -лі, ж. и пр. = зозуля и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУЗУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУЗУЛЯ"
Бойко I нар. Хорошо. Зміев. у. Славяносерб. у.
Гуті́ти, -чу, -тиш, гл. 1) Шумѣть, гудѣть, шипѣть. Желех; Вх. Зн. 12. 2) О тетеревѣ: кричать, токовать. Шух. I. 238.
Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга. Грин. ІІІ. 453.
Заго́куватися, -куюся, -куєшся, гл. Заикаться. Угор.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий. Чуб. V. 176.
Обтинач, -ча, м. Кузнечный ножъ для обсѣканія копытъ, обсѣчка.
Піддружка, -ки, ж. Помощница дружки. О. 1862. IV. 2, 35.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Росточно нар. Безпутно? Літа мої молодії пішли росточно. Н. п.
Уловити, -влю, -виш, гл. Поймать. Лисичка.... так уже йому служить: уловить де курочку, то сама не їсть, а йому принесе. Рудч. Ск. І. 24. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУЗУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.