Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зухвалий

Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХВАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХВАЛИЙ"
Верето, -та, м. = пілка 3. Вх. Пч. II. 21.
До́йда, -ди, ж. Охотничья собака, ищейка. Закр. Лис хвостом виляє, як дуже дойда налягає. Котл. Ен. IV. 10.
Корноз, -за, м. = кнур. Вх. Лем. 427.
Осікнути, -ну́, -не́ш, гл. Усѣчь, отсѣчь. То так мене смерть ізраднула, як косою осікнула. КС. 1883. Н. 468.
Податок, -тку, м. Подать. Рудч. Ск. II. 163. Ой видишь сам Господь з неба, на податок гроші треба. Лукаш. 139.
Позапрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ). Гляди ж, стара, щоб було що їсти й пити, бо я на храм багато людей позапрошував.
Сяйнути, -ну, -неш, гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. К. ХП. 49. Блискавка по всьому небу сяйнула. Г. Барв. 190.
Умудритися, -рюся, -ришся, гл. Умудриться, изловчиться. Канальський шпак так умудрився, що як почне було співать — диковина й сказать. Гліб.
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела. Шейк.
Щадок, -дку, м. Потомокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУХВАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.