Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зухвалий

Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХВАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХВАЛИЙ"
Баруля, -лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох. Бор. 21.
Злюпатися, -паюся, -єшся, гл. Разсвирѣпѣть, сильно разсердиться. Драг. 100.
Ластка, -ки, ж. = ластівка 2 и 3. Канев. у. Швориха ходила... зімою у... кожусі під ластки. О. 1861. X. 30.
Наме́рзтися, -знуся, -нешся, гл. Намерзнуться, смерзнуть. Немов, жінко, я намерзся трохи. Рудч. Ск. II. 166.
Овак нар. Иначе. Єдному Бог дасть сяк, а другому овак. Ном. № 1697.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Пригравання, -ня, с. Аккомпаниментъ.
Слонити, -ню, -ниш, гл. Сшивать двѣ половины штановъ въ ходу. Ще можна поправить штани, бо він ще їх не слотів. Лебед. у.
Уділити Cм. уділяти.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУХВАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.