Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зухвалий

Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХВАЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУХВАЛИЙ"
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Косовище, -ща, с. = кісся. Похилились на кий або на косовище. К. ЧР. 260.
Невора, -ри, ж. Овца (нестриженная).
Патлама, -ми, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр. Вас. 207. Мнж. 188.
Пекарь, -ря, м. Пекарь, булочникъ.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Рийка, -ки, ж. Навозный жукъ. Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. II. 27.
Розлічувати, -чую, -єш, сов. в. розлічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Разсчитывать, разсчитать, расчесть. Котл. Ен. VI. 19. Поки розлічила гроші, то ви вже й побігли. Кролев. у.
Скрип! I меж. Скрипъ! Пішли колеса.... тільки скрип, скрип, скрип. Грин. І. 39.
Чаденько, -ка, с. Ум. отъ чадо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУХВАЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.