Парча, -чі, ж. Парча.
Підзирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підзи́рити, -рю, -риш, гл.
1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать.
2) Только сов. в. ? = підзорити 2.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Ловіть, хату й новий тин.
Повозка, -ки, ж. Телѣга. Ум. повозочка. Та запрягай повозочку, та поїдем в чисте поле.
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками.
Схвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться. Там моя стара не схвалиться, — такий добрий чоловік. Не схвалились ним.
Угніжджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. угнізди́ти́ся, -джу́ся, -ди́шся, гл.
1) Поселяться, поселиться въ гнѣздѣ.
2) Усѣсться удобно на чемъ либо мягкомъ.
Хляти, хляну, -неш, гл.
1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух.
2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий.
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. І цвіркун на видноці не цвірчить. Cм. цвірчок.
Шлик, -ка, м. Родъ шапки. Въ Галиціи: суконная круглая шапочка съ загнутою мѣховою опушкою. Въ думѣ — бархатная. Шлики із себе скидали. Ум. шличо́к. Старший син у хату ухожає, шличок здіймає, низенько вклоняє.
