Вінчати, -ча́ю, -єш, гл. Вѣнчать; увѣнчивать. Ісаія ликуй! Вранці Ярему вінчали. Вінцем благим вінчаєм літо. Кінець діло вінчає.
Дроби́ти, -блю́, -биш, гл. Рѣзать на мелкіе куски. А мій милий тісто дробить, а я рада, що й то робить. 2) = дріботіти 2.
Перебивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл.
1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю.
2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив.
3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб'ю, то я буду старша.
4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать.
Перекопати Cм. перекопувати.
Побурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть бургомистромъ.
Повагом нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. А ніч іде, іде собі повагом.
Прочунювати, -нюю, -єш, сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл.
1) Приходить, прійти въ себя.
2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться.
Скупити, -плю, -пиш, гл. Соединить, собрать. Дружко усіх весільних до гурту скупив.
Хамудь, -дя, м. = мудь 1.
Чубик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
