Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуритити

Зуритити, -чу, -тиш, гл.собі кого́. Почувствовать къ кому отвращеніе. Шух. І. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУРИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУРИТИТИ"
Балеґа, -ґи, ж. = белеґа. Вх. Зн. 2.
Бібула, -ли, ж. Оберточная бумага. Cм. бебуля.
Вакарь, -ря, м. Коровій пастухъ. Вх. Зн. 5.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Кабурх! меж. Швырь! Кабурх той хліб у піч! Харьк. у.
Миша́тина, -ни, ж. = Мишак 3. Харьковск. г.
Пивоварка, -ки, ж. Пивоварка. Ум. пивоварочка. І до печі куховарку наняв, і до пива пивоварочку. Чуб. V. 1122.
Сумирний, -а, -е. Смирный, кроткій. А що вже Василько, — тихий, сумирний: і в хаті не чуть, і на дворі не видно. МВ. ІІ. 8.
Туренка, -ки, ж. Ум. отъ турня.
Четверо числ. Четверо. Четверо яблучок котяться. Ном. Заг. № 463. У неї вже четверо дітей. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУРИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.