Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Вінчатися, -чаюся, -єшся, гл. Вінчаться. А на третє поле став кінь спотикаться: вернімося, дівчино, не будем вінчаться. вінчатонько, -ка, с. Маленькій вѣнокъ. Сховайтеся, дівчатонька, під зелені вінчатонька.
Ворота, -ріт, мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці; отъ верхушки одного стовпця до низу другого идетъ діагональю планка, прибитая для большей крѣпости воротъ и называемая перепонка. Ум. ворітка, ворітця, ворітенька, ворітечка, ворітонька, воріточка. Бігла чечітка поперед ворітка.
Досві́дчити, -ся. Cм. досвідчати, -ся.
Зад 1, -ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ум. задо́к, задо́чок.
Наві́дувати, -дую, -єш, сов. в. наві́дати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить; посѣщать, посѣтить, провѣдывать, провѣдать. Кого Бог любить, того й навідує. 2) Узнавать, узнать, гдѣ находится что-либо. Навідала кубелечко, де вутка несеться. Ой на току, на току молотили хлопці, навідали куріпочку, накриту в коробці.
Омильний, -а, -е. Ошибочный.
Панахида, -ди, ж. Панихида. Прийшли на гроби, аж пан-отець уже й там і збірається правити панахиду. Также то, что приносится на панихиду: булки, паляниці, медъ, сахаръ. За упокой своєї бабусі панахиду одніс. Панахиду поставила. Ум. панахидка. Ти й наняла бабусенька собі панахидку.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася.
Шкуропея, -пеї, ж. По народному повѣрью: царица змѣй. Що то за змія — шкуропея? — Над усіма старша. У неї голова золота, усіх гадюк вона у вирей веде.
