Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зшиток

Зшиток, -тку, м. Тетрадь. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗШИТОК"
Арештува́тиCм. арешто́вувати.
Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Вуголов, -ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.
Же́рва, -ви, м. Злая собака. Шух. І. 107.
Копиля, -ля́ти, с. = копил 3. Вх. Зн. 28.
Королиха, -хи, ж. Жена короля. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців. Чуб. III. 281.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
На́мордень, -дня, м. Оплеуха, пощечина.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив. Федьк.
Розодітися, -нуся, -нешся, гл. Раздѣться. Вх. Зн. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗШИТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.