Бемул, -ла, м. Дуракъ, болванъ. Ото з тебе бемул!
Виспіти Cм. виспівати.
Золотопера, -ри, ж. Раст. Juneus effusus.
Поглянути, -ну, -неш, гл. Взглянуть. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Погляну я у віконце.
Покусатися, -саюся, -єшся, гл. Покусаться. Свої собаки: покусаються і перестануть.
Полонка, -ки, ж. = ополонка. Сам же я ту полонку рубав, коня напував.
Свиня, -ні, ж.
1) Свинья. свиня лико волочить. Угроза, означающая: будетъ битъ, бита. Оришко! свиня лико волочить.
2) — морська. Дельфинъ.
3) Родъ игры въ карты. Ум. свинка, свиночка. Ув. свиня́ка. Завтра раненько свиняці хлів загородиш.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Ви ж було раненько встаєте. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Кругом аж курява вставала. Встає хмара з-за лиману. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Син устане на батька, а батько на сина. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає.
Хитю меж., выражающее качаніе. Хитю, хитю, малеє дитятко!
