Довгопо́лий, -а, -е. Длиннополый. Довгополий сіртук.
Змикнути, -ну́, -не́ш, гл. Увернуться, отскочить въ сторону, убѣжать. Хотів ударити чорта, а тий (= той) змикнув, і кий ударився об камінь.
Мча́лка, -ки, ж. Вѣстница. Встрѣчено у Котляревскаго: Іриса цьохля проклятуща... Олимпська мчалка невсипуща.
Окаянниця, -ці, ж. Окаянная. Насупроти сих окаянниць квартал був цілий волоцюг.
Перебігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Июли це перебіга йому дорогу чорт.
2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці.
3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали.
2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали.
Пом'якшати, -шаю, -єш, гл. Смягчиться, сдѣлаться мягче. На дворі пом'якшало, а то мороз був сильний.
Прокисати, -са́ю, -єш, сов. в. проки́с(ну)ти, -ну, -неш, гл. Прокисать, прокиснуть. Нехай кисне, — не прокисне, да нікому їсти.
Темність, -ности, ж.
1) Темнота, неясность. Стала йому дівчина за світло й за темність.
2) Слѣпота.
3) Невѣжество, невѣдѣніе. Мою темність осіяєш.
Хавтурник, -ка, м.
1) Взяточникъ.
2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
