Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села.
Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен.
Гугни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) = Гугнявіти. Щось гугнить, ніяк його і не второпаєш, що він верзе. Угу, гугнить ворона. 2) Не ясно звучать. Десь далеко гугнив охотничий ріг.
Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Невстидливий, -а, -е. Не стыдливый. А ти, Єво невстидлива!
Підіслати II, -ся. Cм. підстилати, -ся.
Прибажний, -а, -е. Изъ прихоти желаемый.
Сеньга, -ги, ж. Родъ рыбы. Оселедців по три сотні і сеньги донської (купила).
Хутче, хутчій, хутчіш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Як би то хутче побачитись. Іди ж хутчій, не бався!
