Військо, -ка, с. Войско. Без гетьмана військо гине. Військо йде, як мак цвіте.
Вошкопрудка и вошопрудка, -ки, ж. Вшивица.
Катерка, -ки, ж. Катеръ. Гей, катерко розбитая.
Коверзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Умствовать, измышлять, стараться. Розумом мирським гріховно коверзує. Як уже він не коверзував, щоб вирятувать його, а нічого не здужав вигадать. 2) Привередничать, капризничать. Навісноголовий Васюта коверзував-коверзував, далі таке вигадав, що ледві й сам не пропав. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє та королем коверзує. 3) — над ким. Издѣваться, помыкать. Отак уранці жид поганий над козаком коверзував. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Опрічний, -а, -е. Особенный, отдѣльный. Пей чоловік якийсь опрічний од людей. Умом і хвабрістю своєю в опрічнеє попав число. Опрічна хата.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни.
Помок, мку, м. = помка. Плив без помку. Як би я се все у помку держала! а то ж воно мені не нужне, то й забулось. Cм. помка, помки.
Причільний, -а, -е. = при́чілковий. Чи чула ж ти, ненько, як я в тебе була, під причільним віконечком як голубка гула.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар.
