Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй.
Запіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. запе́ртися, -пру́ся, -р́ешся, гл. Запираться, запереться. Зійшло сонце; Україна де палала, тліла, а де шляхта, запершися, у будинках мліла.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Затрясти́ся, -су́ся, -сешся, гл. = затруситися. Пекло затряслося. Щоб над тобою земля затряслась! Не біймось, хоч би світ затрясся і гори провалились в море.
Здима́тися II, -ма́юся, -єшся, гл. = здуватися.
Смоловий, -а, -е. Сосновый. У тебе хата дубовая, у мене смоловая.
Спілкувати, -ку́ю, -єш, гл. — з ким. Быть въ компаніи, дѣлать что-либо сообща, имѣть сношенія, связи съ кѣмъ.
Терпкий, -а́, -е́ Терпкій. Груші, та такі терпкі та кислі. Ум. терпке́нький.
Умітати, -таю, -єш, сов. в. умести, -ту, -теш, гл.
1) Вметать, вместь во что.
2) Выметать, выместь. Красно вметено перед світлоньков.
Чаїник, -ка, м. Въ сказкѣ: птенецъ пигалицы. Двадцять качиних дітей, а одно чаїне. От чаїник і каже....
