Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства.
Давня́шній, -я, -є. = Давнішній. Давняшня знакома.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Застели́ти, -ся. Cм. застеляти, -ся.
Зм'яти, зімну, -неш, гл. = зімняти. Да покуль батеньку я в'єднав, я свою шапочку стер та зм'яв.
Клотити, клочу, -тиш, гл. = колотити і.
Матери́нка, -ки, ж. 1) Раст.: а) Душица, Origanum vulgare L. б) Chenopodium vulgare. в) Thymus serpyllum. Ой у полі нивка, на ній материнка. 2) мн. материнки = матірка 2.
Підіслати II, -ся. Cм. підстилати, -ся.
Праволомний, -а, -е. Законопреступный.
Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Ум. прути́нка.
