Військовий, -а, -е. 1) Войсковой. Військовий писарь, суддя, осаула. Військова старшина. Військову суремку в головах достягає. 2) Военный. Військовий міністр Франції Гамбета.
Застраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Устрашить, испугать, запугать. Та не всіх же хижа сила людоїдством застрашила.
Лій, ло́ю, м. Сало овецъ и рогатаго скота; свѣчное сало. Ні се лій, ні се масло. Шкода й лою на лемішку.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Напився він не раз людської крови. І погляд у його не людський. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька.
Мі́шма нар. Въ перемежку, смѣшанно. Ідуть мішма, — дивіт-но ся: москалі й селяне з ними, а не лишень москалі сами.
Нава́жити, -ся. Cм. наважувати, -ся.
Обширь, -рі, ж.
1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого.
2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі.
Підпірка, -ки, ж. Подпорка. Підпірки не видержали, як потягнув її до себе, щоб не втекла.
Призвичаювання, -ня, с. Пріученіе. Треба їх до діла призвичаїти. От і почалось... призвичаювання.
Ситощі, -щей и -щів, ж. Жиръ, жирное.
