Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зузити

Зузити Cм. зужувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУЗИТИ"
Загра́да, -ди, ж. Огорожа, ограда. Загрію сонечко на стіну, на заграду зелену. Гол. І. 211.
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.
Котях, -ха, м. = кізяк. Ґава зимою: «руб копіях!» І тому рада. Мнж. 172.
Ля́снути Cм. ляскати.
Ма́ритися, -риться, гл. безл. Грезиться, представляться, сниться.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Поїстися, -їмся, -їсися, гл. Погрызться. Свої собаки поїлися. Ном. № 9448.
Попереконуватися, -нуємося, -єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Самовправа, -ви, ж. Самоуправіе. Мир. ХРВ. 386.
Хвалящий, -а, -е. Хвастунъ, тотъ, кто хвастаетъ. Хвалящему і Бог не помагає. Ном. № 2593.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.