Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зяб

Зяб, -би Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлѣбъ. На зяб орати. Вас. 196. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЯБ"
Віпса, -си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. Ном. стр. 284, № 1858.
Война, -ни, ж. = війна. На войну йдучи по чужу голову, й свою неси. Ном. № 4205.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк.
Коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости. Кв. І. 21.
Озде нар. = ось-де. Камен. у. Ум. озденька.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Променіти, -ніє, гл. безл. Сіять, испуская лучи. Всміхнулася, як споглянула — так же бо променіло з очей хороших, — відрада сама. МВ. ІІІ. 37.
Стелепнути, -пну, -неш, гл. 1) Затрясти, тряхнуть. 2) Затрястись. Гол. III. 348.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЯБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.