Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зюрити

Зюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЮРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЮРИТИ"
Вушко, -ка, с. 1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно. Г. Барв. 281. 2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ. 3) Часть шкафи. (Cм.). Шух. I. 253.
Гухна́ль, -ля́, м. = Ухналь.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Кряк, -ка, м. 1) = крак. Вх. Лем. 429. 2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Чуб. V. 465. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині. Мет. 463.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
Чванство, -ва, с. Чванство. Вони мені аж обридли своїм чванством. Левиц. Пов. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЮРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.