Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карточка

Карточка, -ки, ж. Ум. отъ карта. 1) Маленькая четырехугольная площадь, клѣтка. 2) Листокъ бумаги, бумажка. Така маленька карточка, що ніде й писати. 3) Письмецо. Приманив до себе голубка, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж дочка пише: так і так. ЗОЮР. II. 28. Та напишу карточку, та пошлю ік батечку. Грин. III. 81. 4) Билетикъ. 5) ми. Родъ узора въ вышивкахъ на рубахѣ. КС. 1893. V. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТОЧКА"
Відкупати, -ся, гл. = відкупляти, -ся.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
За́пуски, -ків, м. мн. = іі. запуст. На запуски як зав'язано. Ном., стр. 282. № 524.
Лице́рствіє, -вія, с. = лицарство. Чи не мої би котрий козак собі слави лицерствія достати? Мет. 413.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.  
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні. Конст. у.
Подубіти, -біємо, -єте, гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.
Пречудо, -да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо. Мир. ХРВ. 355.
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки. Харьк.
Розбутий, -а, -е. Разутый. Не роздягнена, не розбута. Мир. ХРВ. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.