Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

карточка

Карточка, -ки, ж. Ум. отъ карта. 1) Маленькая четырехугольная площадь, клѣтка. 2) Листокъ бумаги, бумажка. Така маленька карточка, що ніде й писати. 3) Письмецо. Приманив до себе голубка, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж дочка пише: так і так. ЗОЮР. II. 28. Та напишу карточку, та пошлю ік батечку. Грин. III. 81. 4) Билетикъ. 5) ми. Родъ узора въ вышивкахъ на рубахѣ. КС. 1893. V. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАРТОЧКА"
Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. І. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Кушнирня и кушнірня, -ні, ж. Мастерская овчинника, скорняка. Скрізь кидають ремейства, ба й плужки, мовчать кушнірні, воскобійні, ниви. К. ПС. 111.
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Нама́їтися, -ма́юся, -єшся, гл. Украситься (зеленью). Волілам ся намаїти шов рутов зеленов, ніж мі мали світ в'язати тов бідов мерзенов. Гол. II. 784.
Підшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підшити, -шию, -єш, гл. Подшивать, подшить.
Пражина, -ни, ж. Родъ земельной мѣры. Чуб. VI. 205.
Прихання, -ня, с. Фырканіе. К. (Желех).
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАРТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.