Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зуспіт

Зуспіт нар. Назадъ, вспять. Оце пливли ми до острова Чортомликом, а тепереньки зуспіт Підпільною. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 189.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУСПІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУСПІТ"
Бебесі, меж. Дѣтск. Упасть, повалиться.
Бразолія, -лії, ж. Темносиній сандалъ, древесина дерева Caesalpinia brasiliensis. МУЕ. І. 175.
Вельможество, -ва, с. Знать. К. ЧР. 200.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Нашіптувати, -тую, -єш, сов. в. нашептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Нашептывать, нашептать. Серце моє мені нашіптує, що так. Шевч. (О. 1862. IV. 21). Співать тобі думу, що ти ж нашептав. Шевч. 121. 2) Наушничать, наговаривать, наговорить. 3) Наговаривать, наговорить (воду, зелье — о знахаряхъ).
Салянка, -ки, ж. пт. Синица, Partis. Мнж. 192.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди. Чуб. II. 39.
Спроможний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Имѣющій возможность, средства.
Шпатар, -ра, м. Лучина, щепка. Cм. шпадер. Вх. Зн. 80. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУСПІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.