Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зчісувати

Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл. 1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937. 2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. І. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧІСУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЧІСУВАТИ"
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Гибель 2, -бля, м. = гембель. Шух. I. 87.
Кейловий, -а, -е. 1) Ковылевый. 2) Волнующійся подобно ковылю. Шовковим фостом (кінь) сліди заметає, кейловов гривков все поле застелає. Гол. IV. 357.
Орендарівна, -ни, ж. Дочь арендатора.
Полегчати 2, -ча́ю, -єш, сов. в. полегчи́ти, -чу́, -чи́ш и полегша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. полегши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчать, облегчить. Бричку нашу треба було полегчити від ваги. Г. Барв. 27.
Реготатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Скализуб, -ба, м. Зубоскалъ.
Стегнище, -ща, с. ув. отъ стегно.
Уставити Cм. уставляти.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЧІСУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.