Заго́юватися, -го́ююся, -єшся, сов. в. заго́їтися, -го́юся, -їшся, гл. Заживать, зажить (о ранѣ). Загоїться, поки весілля скоїться.
Закра́стися Cм. закрадатися.
Мази́ло, -ла, с. 1) Матерьялъ, которымъ мажуть. 2) Снарядъ, которымъ мажуть. Cм. квач. І мазниця, і мазило уже мені надостило.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами.
Набі́г, -гу́, м. Набѣгъ.
Обараніти, -нію, -єш, гл. Растеряться.
Попасти, -су, -сеш, гл. Попасти. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. Нігде... і коня попасти.
Псота, -ти, ж.
1) Бѣдность; бѣда, нужда.
2) Плохая погода.
3) Брань.
Угорітися, -рюся, -ришся, гл. Разгорѣться. Вже добре вгорглось (про дрова в грубі).
Укушати, -шаю, -єш, гл.
1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати.
2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
