Брижечка, -ки, ж. Ум. отъ брижа.
Видроокий, -а, -е. О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты ими растянуты въ стороны.
Дома́зати Cм. домазувати.
Дуби́на, -ни, ж. 1) Дубовое дерево. Сюди туди дубину стрепену, — посипались жолудочки в пелену. От кріпка дубина, — сокира як од заліза одскакує. 2) Дубовый лѣсъ. Ой з-за гори високої та з зеленої дубини ідуть ляхи на три Шляхи за півтори милі. Як були ми молодими, то ходили по дубині у червоних запасках і сивизна на висках. 3) Дубовая палка. От козаки до його з дубинами. Ум. дуби́нка, дуби́нонька, дуби́ночка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Ой піду я в дубиноньку спати. Пойду в ліс, вирубаю дубинку.
Замазу́ра, -ри, об. Замарашка. Замазури мої ще мені й усміхаються, і не мислять про те, що мати журиться.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили.
Насва́туватися, -туюся, -єшся, гл. Присватываться. Насватується до мене Петро. Насватувався якийсь київський, та вона... (не схотіла). Пан Кулінський почав на Масю насватуватись.
Перевідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. перовідатися, -даюся, -єшся, гл. = перевідувати, перевідати.
Прокотити Cм. прокочувати.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить.
