Байка, -ки, ж.
1) Басня. «Кажи казки!» — Не вмію. — «Кажи байки!» — Не смію. — «Кажи сякої-такої небилиці»! Не все те правда, що байка каже. Байки Л. Глібова. Як пан лягає спать, то він йому каже байки.
2) Бездѣлица, шутка, пустяки. Лайка — байка, а битва — молитва. Байка плавати, але як би казали нурка дати.
3) = бая. На дівочках плаття — все клин та китайка та зеленая байка. Ум. баєчка. Я вигадав, лежачи на печі, для вас сюю баєчку, паничі.
Барки, -ків, м. мн.
1) Плечи.
2) взяти за барки. Взять за грудь (во время драки).
Безславний, -а, -е. Безславный, обезславленный. Безславному тяжко сей світ покидать.
Викладання, -ня, с.
1) Выкладываніе.
2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Cм. викладати 2.
3) Раскладываніе.
4) Изложеніе.
Довести́, -ся. Cм. Доводити, -ся.
Зіхо́дити, -джу, -диш, сов. в. зійти, -йду, -деш, гл. 1) Сходить, сойти, нисходить, низойти. Зійди з хреста, утіш мене єдину. Захотілось води напиться, — от вун і зійшов униз. Дрібен дощик зійде. Зійшов голос із небес 2) Уходить, уйти. Після обід ми з Катрею зараз зійшли з хати. Піде на тік, щоб з очей зійти. Як же мені зійти з сього села? У чужу землю десь зійшли (запорожці). 3) Расходоваться, израсходоваться, выйти. Зійшов увесь хліб, уся страва. 4) Попадать, попасть, выйти. А щоб ти на добрий путь не зійшов! 5) О водѣ: спадать, спасть. Вода зійшла, колеса стали. 6) Всходить, взойти. Рада б зірка зійти, — чорна хмара наступає. Зійди на могилу та не тужи дуже. Ой зійду ж я, зійду на гору крутую. Зійде твоя пшениченька густо. 7) — на чий розум. Поступать какъ кто. Я на твій розум не зійду. Зійшов на дитячий розум. 8) — на що. Обратиться во что. І ми колись були добрі, а ось же довелось зійти на ледащо. Тепер який багатир, а питиме горілку — зійде на ка-зна-що.
Люльок, -лька, м. Раст. Hyosciamus niger.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
Хваток, -тка, м. Въ выраженіи: на хватку. Наскоро, спѣша. Випив на хватку стакан чаю.
