Відколоти Cм. відколювати.
Дивови́зія, -зії, ж. = Дивовижа.
Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Летить довгомуд. По другой сказкѣ: хорь. Ум. Довгому́дик.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ.
Облупувати, -пую, -єш, сов. в. облупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Обковыривать, обковырять, отрывать, отбивать, отбить обмазку. Щоб не облупувало дощем огради, залізом покрили. Облупала стіну, — буду знову мазати, бо погано було.
Обмарити, -рю́, -риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене.
Подосліджувати, -джую, -єш, гл. Изслѣдовать (во множествѣ).
Прийомочок, -чка, м. Ум. отъ прийом.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Продѣвать, продѣть, просунуть.
2) Прокалывать, проколоть.
Старостувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть старостой. Пристало вам старостувати, як собаці в човні сидіти.
