Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Додрібуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія до какого либо времени, случая. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити.... Добрібушився москаль, що батьків бич та зачепив москалевого.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано.
Несміливий, несмілий, -а, -е. Несмѣлый.
Неспособнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Просолодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Я люблю хліб просолодкуватий. Просолодкувате тісто.
Робливо, -ва, с. Издѣліе. Це ложки мого роблива.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея.
Стовбець, -бця, м.
1) = стовпець.
2) Рыба Gobio fluwiatilis.
