Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Відо пред. = від. Старший Галич відо Львова.
Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо.
Єдинчу́к, -ка́, м. = єдинак 1. Оба багацькі сини, оба єдинчуки.
Єдна́ння, -ня, с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе.
Наворо́тник, -ка, м. Раст. = наворотень, Alchemilla vulgaris.
Обтужити, -жу, -жиш, гл. Оплакать съ причитаніями. Оплакала того парня, оплакала, обтужила. Обтужила мертвого.
Підохотити Cм. підохочувати.
Покупувати, -пую, -єш, гл. Накупить, купить. Може в вас така думка, що я все те покупував.
Чистець, -тцю́, м. Раст. a) Draba verna L. б) Galium Mollugo L. в) Orobus alus L. г) Stellaria Holbostea L. д) Stachys recta L. e) — лісовий. Statice Holostea L.
