Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

примовити

Примовити Cм. примовляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИМОВИТИ"
Засу́лля, -ля, с. Мѣстность за рѣкой Сулой. Желех.
Знемаганий, -а, -е. . — на Изнеможенный чѣмъ. Постреляний, порубаний на рани смертельні знемаганий. Мет. 440.
Насади́ти. Cм. Наса́джувати.
Опліччя, -чя, с. Женская сорочка (у Лемков). Гол. Од. 77.
Перістошиїй, -я, -є. Съ полосами на шеѣ. Вх. Зн. 48.
Препір, -ру, м. = припір. Мнж. 181.
Прилагоджувати, -джую, -єш, сов. в. прила́годити, -джу, -диш, гл. Приготовлять, приготовить. Просимо вас на те, що Бог дав та добрі люде прилагодили. Федьк.
Тама I, -ми, ж. Запруда, дамба.
Хлак, -ка, м. Флагъ. Приїздять у ті дикі степи, роблють три куріні і викидають три хлаки. Грин. І. 190.
Чаєня, -няти, с. Птенецъ пигалицы. Чаєчку загнали, чаєнят забрали. Рудч. Чп. 88. Ум. чаєнятко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИМОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.