Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали.
Змарнити, -ню́, -ни́ш, гл. = змарнувати. Змарнив худобу.
Ковбанюга, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня.
Курняв! меж. Подражаніе мяуканью.
Мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Неприхильник, -ка, м. Противникъ, непріязненный.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Позика, -ки, ж.
1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Коня у позику не давай.
2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно.
Свірка, -ки, ж. 1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. 2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). З) Сверчокъ.
Утверджувати, -джую, -єш, сов. в. утвердити, -джу, -диш, гл. Утверждать, утвердить, укрѣпить. Утвердив ти мою долю мов ту гору серед моря.
