Джгут, -та́, м. 1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. 2) Родъ игры въ карты. Гуляти у джгута. Ум. Джгуто́к.
Меть, -ті, ж. = мент. Як заграв (Соломон) в третю сопілку, чорне вісько в одну меть прилетіло.
Обмакотирити, -рю, -риш, гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Припадливий, -а, -е. Низменный. Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні.
Розбороняти, -няю, -єш, сов. в. розборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Разводить, развести дерущихся. Як позбивали перекупки одна одній очіпки та в коси повчеплювались, то ледві вже водою розборонено їх. Почнуть одна одну за коси тягать..., поки хто не надійде да не розборонить. Бійка.... насилу розборонили люде.
Совдати, -даю, -єш, гл. Лѣниво идти, тяжело ступать ногами.
Спасти 2, -ся. Cм. спасати, -ся.
Сучка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сука.
2) Родъ игры.
3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика.
5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба.
Цвайка, -ки, ж. Длинная жердь, которою плотовщикъ въ случаѣ надобности придерживаетъ плотъ у берега.
