Бункош, -ша, м. = келеф.
Висвідчати, -ча́ю, -єш, гл. Свидѣтельствовать, доказывать. Гляньте, браття, правду святе письмо свідчить-висвідчає.
Витратити, -ся. Cм. витрачувати, -ся.
Заве́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать «вей-мир». «Яку торбу, якого баранця?» — завышали жиди.
Лебідь, -бедя, м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? Ум. лебедець, лебедин, лебедонько, лебедочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Съ лебедемъ постоянно сравнивается казакъ и вообще мужчина. Вже ж білі лебеді серед ставу (в)пали, ой вже ж козаки в чистім полі стали. Да йшла дівка да яриною да ярина леліє, за нею іде козаченько, як лебідь біліє. лебедин и лебедочко употребляются какъ ласкательное названіе по отношенію къ мужчинѣ, подобно тому, какъ въ русскомъ языкѣ слово «голубчикъ». Мій таточку, мій лебедочку! Не цуройтесь, лебедики! Чого ж тепер заплакав ти?.. Що серце порване, побите, що ось як жити довелося? Чи так, лебедику? — Еге.
Рудобривий, -а, -е. Рыжебровый. Чужа пані рудобрива.
Середохресний, -а, -е. Крестопоклонный. Середохресний понеділок, тиждень.
Спритно нар. Понятливо, смѣтливо, ловко, проворно.
Усиновити Cм. усиновляти.
Шпувати, -шпую, -єш, гл.
1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує.
2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.
3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.
4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.
