Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прилучатися

Прилучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. прилучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Присоединяться, присоединиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 217. 2) Случаться, случиться. Ой не п'ються пива-меди, не п'ється вода, — прилучилась з чумаченьком у степу біда. Шевч. 535.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЛУЧАТИСЯ"
Дрібо́чок, -чка, м. Ум. отъ дрібок.
Зростися, -туся, -тешся, гл. Сростись. Ой у полі дві тополі докупи зрослися. Чуб. V. 403.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Мазь, -зі, ж. Смазочный матеріалъ, мазь (преимущ. колесная). І я вмію ворожити, коли язик на мазі. Подольск. г. колеса на мазі, — не на мазі. Колеса подмазанныя, не подмазанныя. Чуб. VII. 576.
Неке нар. Неужели, развѣ. Неке ж ви йому даєте грошей? Борз. у.
Неправдивість, -вости, ж. 1) Лживость. Желех. 2) Сомнительность происхожденія, поддѣльность.
Паламарювати, -рюю, -єш, гл. Быть пономаремъ. Ном. № 9694. Сим. 174.
Повстяний, -а́, -е́ Войлочный. КС. 1887. VI. 456. Бриль повстяний. Рудч. Ск. І. 62. Язик мов повстяний. Ном. № 11756.
Позмірювати, -рюю, -єш, гл. Измѣрить (во множествѣ).  
Струниці, -ць, ж. мн. Тонкая кишка. Вх. Лем. 471.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЛУЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.