Відполовинити, -ню, -ниш, гл. Взять чего половину. Хазяйко, дай на онучі! — Не дає.... Я найшов драночку, одполовинив собі, взяв, а то їй на пелюшки покинув.
Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е. Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває.
Злючий, злющий, -а, -е., Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Дізнає злющий злої муки.
Мудраге́ль и мудраґе́ль, -ля, м. 1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. 2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю.
Ненила, -ли, об. Высокій, неповоротливый человѣкъ.
Пороспалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и роспали́ти, но во множествѣ.
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. 2) Раст. Lysimachia nummularia.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ.
Скреготання, -ня, с.
1) Скрежетаніе.
2) Стрекотаніе.
Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл.
1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати.
2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай.
3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні?
