Бакирь Употр. въ выраженіи на бакир — на бекрень. Не йди, доню, за такого, що на бакир шапка. Хто на бакир шапку носить, — господарь не буде. ми з собов на бакир стоїмо. Мы между собой въ ссорѣ. пішло ми на бакир. Потерпѣлъ убытки, пришелъ въ убытокъ, обезсилѣлъ.
Високочолий, -а, -е. Съ высокимъ челомъ; съ высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі дуби з гетьманщини стоять.
Відшумувати, -му́ю, -єш, гл. Перестать пѣниться.
Жари́на, -ни, ж. Раскаленный уголекъ. Кадив, кадив (піп), а це якось жарина з кадильниці й упала да попові в халяву. Ум. жари́нка. Став ті жаринки вигрібать.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Зду́мати, -ся. Cм. здумувати, -ся.
Зорвати, -рву, -рвеш, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Обплести, -ся. Cм. обплітати, -ся.
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами.
Шамкий, -а, -е. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. Шамкий у роботі.
