Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попестити

Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Сим. 67. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила. Шевч. 623.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЕСТИТИ"
Бурастий, -а, -е. = буравий. Бурастий кінь. Вх. Уг. 329.
Горноста́йовий, -а, -е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Зоздріти, -рю́, -ри́ш, гл. Увидѣть. В полі і в домі нічого не зоздріли. КС. 1884. І. 33.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3. Вх. Лем. 426.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.
Лентю́х, -ха, м. Одѣтый въ городскую одежду? горожанинъ? Шух. І. 33.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Поніб'я, -б'я, с. = піднебення. Вх. Лем. 453.
Черезсіделок, -лка, м. = черезсіделень.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЕСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.