Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич.
Де́рба, -би, ж. Дернъ.
Завгодя́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили.
Здима́ти II, -ма́ю, -єш, гл. = здувати.
Лапун, -на, м. Любящій щупаться. Такий лапун — усе з дівчатами лапається. Сказано, непутній чоловік.
Підлизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підлизатися, -жуся, -жешся, гл. Подла живеться, подольщаться, подольститься. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься.
Прас, -су, м.
1) Утюгъ.
2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом.
3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску.
4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. прасок.
Прищулюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищулитися, -люся, -лишся, гл.
1) Притаиваться, притаиться. Прищуливсь у куточку.
2) Прижиматься, прижаться. А я до його ще й більш прищу нюся. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить.
Пуття, -тя, с. Первоначально: путь, дорога, но употребл, лишь въ переноси, значеніи: толкъ, прокъ. Молоді хазяї, думає, — чому й на пуття не навести. Не буде з його пуття. Не буде вже їм ні пуття, ні добра. Без пуття. Безъ толку, безъ смысла. Все робить без пуття.
Роспихати, -ха́ю, -єш, сов. в. розіпха́ти, -ха́ю, -єш, одн. в. розіпхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Расталкивать, растолкать, растолкнуть. Так тісно, хоч людей роспихай, як у церкві. Боярин насилу розіпхав гурт.
